Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница

- Добра робота! - пролунав її голос. - Бачиш, як легко тобі це дається!

Цяточка на Бастіяновій долоні зажевріла ледь поміт­ним світлом, воно дедалі яскравішало, минуло ще трохи часу і світло вихопило з оксамитної темряви два дуже не­схожі дитячі личка, що схилилися над чудесним вогником, як над дивом.

Бастіян поволі відняв руку - і осяйна цяточка зависла між ними в повітрі, ніби маленька зірочка.

Зеренце проростало надзвичайно швидко, це було видно неозброєним оком. Ось із зернятка вихопився перший па­гін, з якого, своєю чергою, почали розвиватися бруньки, листочки і пагінці, а набубнявілі пуп’янки стали вибухати дивовижними, чудовими, різнобарвними квітами, які сві­тилися Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница у пітьмі кольоровими вогниками.

З цих квітів одразу формувалися і дозрівали невеличкі плоди; щойно достигнувши, вони вистрілювали, немов крихітні ракети, обсипаючи все навколо, ніби конфетті, пі­стрявими іскристими зливами химерного, дивовижного насіння.

З нових зерен знову проростали рослини, але вже зо­всім інші, подібні на папороті, на маленькі пальми, на ку­лясті кактуси, на хвощі, на деревця із розлогами кронами. І кожна рослина сяяла і ряхтіла - кожна іншою барвою.

Незабаром простір навколо Бастіяна і Місяцівни - простір над і під ними, всю оксамитну темряву біля них - наповнили рослини, які світилися, множилися і пишно бу­яли. З маленької піщини, з зеренця виріс Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница (і тепер нестрим­но розростався) новий світлосяйний Світ, тепер він нагаду­вав мерехтливу кулю, різнобарвний м’яч, який летів крізь порожнечу, випромінюючи врізнобіч кольорові промені. Він ріс і ріс, ріс нестримно і безнастанно, а в самій його се­рцевині сиділи Бастіян і Місяцівна. Узявшись за руки, во­ни широко розплющеними очима зачудовано споглядали це неймовірне, дивовижне видовище.

Здавалося, рослини невичерпні у своєму буянні, в по­родженні все нових і нових форм і кольорів. Розпускалися дедалі більші бруньки і пуп’янки, розкривалися дедалі ро­зкішніші квіти і суцвіття. І все це буяння відбувалося в ці­лковитій тиші.

Уже Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница незабаром декотрі з розквітлих рослин досягли ро­змірів великого соняха, інші стали завбільшки як фруктові деревця. Там були рослини з листям, що нагадувало здоро­венні опахала, або грона, або китиці, були квіти, наче па­вичеві хвости, з разками барвистих «очок», які мінилися, переливаючись усіма відтінками веселки. Ще інші рослини були подібні на пагоди або розкриті одна понад одною пара­сольки з пурпурового і бузкового шовку. Де-не-де стояли дерева, їхні товсті стовбури утворювалися з переплетених численних тоненьких лозинок; вони чимось нагадували ту­го заплетені дівочі коси. Але позаяк були прозорі, то здава­лися зробленими із рожевого скла, підсвіченого зсередини. Були Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница там і розкішні китиці квітів, схожі на грона блават­них і жовтих лампіонів. Міріад ні суцвіття тисяч і тисяч маленьких айстрочок срібно виблискували, ніби казкові водоспади; масивними темно-золотими гірляндами з віття дерев тяжко звисали переплетення дзвіночків із довгими, навдивовижу пухнастими тичинками. І всі ці незвичайні рослини сяяли, пишно і густо розросталися, розкошували і шаленіли, витворюючи незрівнянне фантастичне плетиво нетутешнього, м’якого кольорового світла.



- Ти мусиш дати йому ім’я! - прошепотіла Місяцівна.

Бастіян кивнув.

- Перелин, Нічний Ліс, - сказав він.

Він поглянув Дитинній Царівні в очі. І знову сталося те, що вже було колись сталося - тоді, коли Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница вони вперше зустрітися поглядами. Він сидів, немов зачарований, див­лячись на неї, і не годен був відвести очей. Тоді, коли він її побачив уперше, вона була смертельно хворою, а тепер зда­лася йому ще прекраснішою. її порвані, роздерті шовкові шати знову стали як нові. На її сніжно-білому шовковому вбранні, на її сліпучо-білому довгому волоссі веселково ви­гравали відблиски різнобарвного, лагідного світла. Його мрія збулася.

- Місяцівно, - приголомшено прошепотів Бастіян. - Тепер ти знову здорова?

Вона всміхнулася.

- Невже ти не бачиш, мій Бастіяне?

- Хочу, щоби все навіки залишалося таким, як у цю мить, - мовив вів.

- Мить вічна, - відказала вона.

Бастіян мовчав Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница. Він не зрозумів її відповіді, та йому і не хотілося замислюватися. Єдине, чого він прагнув, - си­діти перед нею і дивитися. Милуватися нею.

Розкішні парості, які випромінювали світло, поступово почали витворювати довкола Місяцівни і Бастіяна щось схоже на сіті, на павутину, на пишнобарвну тканину, що огортала їх, утворюючи суцільну завісу. Невдовзі ця завіса стала нагадувати велике кругле шатро із казкових килимів. Та Бастіян не зважав на те, що діється назовні. Він не знав, що Перелин розростається все далі й далі, що рослини збі­льшуються. Світлосяйним дощем, як мерехтливі іскорки, раз у раз падали, тут же проростаючи, насінини, із них Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница без­настанно розвивалися все нові та нові пагони.

Бастіян сидів, цілковито поринувши у споглядання Мі­сяцівни.

Він не зміг би сказати, як довго так просидів, скільки часу минуло, багато чи мало, аж раптом вона прикрила йо­му очі своєю долонею.

- Чому ти змусив мене так довго на тебе чекати? - долинуло до нього її питання. - Чому змусив йти до Старця Із Мандрівної Гори? Чому не прийшов, коли я тебе покли­кала?

Бастіян ковтнув слину.

- Усе тому, що... - видушив він збентежено, - тому, що я думав... Це було все, що завгодно, і страх - у тому числі... Та насправді я просто соромився постати перед тобою Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница, Мі­сяцівно.

- Соромився? Чому ж?

- Як тобі сказати, - ще дужче знітився Бастіян, - я... Ти ж, ясна річ, чекала когось іншого, когось, хто був би тебе вартий.

- А ти? - запитала вона. - Хіба ти не вартий?

- Тобто не зовсім так, - затнувся Бастіян і відчув, як буряковіє. Я хотів сказати, що ти, напевно, чекала когось достойного - відважного, сильного і гарного, княжича або­що; у кожному разі, когось не такого, як я.

Він опустив очі - і почув, що вона знову засміялася, ти­хенько і мелодійно.

- Ось бачиш, - сказав він. - Тепер ти з мене смієшся.

Запала тривала мовчанка, а коли Бастіян нарешті на­важився Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница підвести очі, то побачив, що вона нахилилася до нього.

Її обличчя опинилося тепер близько-близько, воно дуже поважне.

- Хочу тобі щось показати, мій Бастіяне, - мовила во­на. - Подивися-но мені в очі!

І Бастіян поглянув, хоча від цього погляду йому трохи наморочилося в голові.

У золотому свічаді її очей він побачив якусь постать, спершу маленьку і невиразну, ніби на віддалі, однак вона дедалі більшала й виразнішала. То був хлопець, приблизно його віку, одначе стрункий і дуже вродливий. Його постава була горда і пряма, а обличчя - шляхетне, подовгасте і над­звичайно мужнє. Він виглядав як юний принц з котроїсь Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница із країн Сходу. Його тюрбан був із блакитного шовку, з такого ж блакитного шовку був пошитий і гаптований сріблом ка­птан, що сягав йому до колін. Узутий він був у високі чер­воні сап’янці з задертими догори носаками. З плечей до са­мої землі спадав, виблискуючи сріблом, плащ із високо пі­днятим коміром. Але найгарнішими в цьому юнакові були його руки - витончено-красиві, шляхетні, але водночас не­ймовірно сильні.

Бастіян із захватом вдивлявся у це відображення. І ніяк не міг надивитися.

Хотів запитати, хто цей королевич, хто цей прегарний юнак, як тут його, наче блискавкою, прошив Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница здогад: та це ж він сам!

Це було його власне відображення в очах Місяцівни! Він відбивався у них, як у дзеркалі.

Те, що діялося з ним у мить, коли він це усвідомив, не­можливо описати словами. То був захват, такий сильний, що хлопець мало не знепритомнів. Охоплений щастям, Бас­тіян іще якусь мить повитав у хмарах, а коли трохи оговта­вся, то остаточно переконався, що він і є той вродливий юнак, чиє відображення йому щойно довелося побачити в очах Повелительки Бажань.

Він іще раз окинув себе поглядом згори донизу. Все бу­ло таке, як тоді, коли він побачив себе в Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница очах Місяцівни: м’які червоні сап’янці, блакитний, гаптований сріблом ка­птан, розкішний тюрбан, довгий плащ, що виблискував срібним шитвом, струнка постать, а також - він відчував, що це так, - благородне і мужнє обличчя. Бастіян зачудова­но подивився на свої руки.

А тоді обернувся до Місяцівни.

Однак її вже не було!

Він залишився сам у цьому круглому шатрі, витворе­ному мерехтливими хащами.

- Місяцівно! - загукав він, повертаючи голову на всі боки. - Місяцівно!

Відповіді не було.

Розгублений і безпорадний, він сів. Що робити? Чому вона покинула його, чому залишила на самоті? Куди тепер іти? І взагалі, як звідси вийти, адже він зачинений у Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница цьому шатрі серед густих хащів, як птах у клітці?

Отак він сидів, ламаючи голову над тим, що ж такого надумала Місяцівна, чому лишила його - без жодних пояс­нень, не попрощавшись, і мимохіть крутив у пальцях золо­тий амулет, який на золотому-таки ланцюжку висів у нього на шиї. Бастіян уважніше придивився до нього - і вражено скрикнув.

То був Аурин, Клейнод, Сяйво - знак Дитинної Царів­ни, який перетворював того, хто його носив, на уповнова­женого представника Повелительки Бажань! Місяцівна за­лишила йому Клейнод, а отже, владу над усіма істотами і речами Фантазії. І доки він носитиме цей знак, усе буде так Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница, ніби Дитинна Царівна поруч.

Бастіян довго розглядав на Клейноді зображення двох гадюк, світлої і темної, які кусали одна одну за хвіст, вит­ворюючи таким чином овал. А тоді обернув Аурин - і, на свій превеликий подив, побачив на зворотному боці напис. Це були три короткі слова, виведені навдивовижу вигадли­во закрученими літерами:

РОБИ ЩО ХОЧЕШ

Ніколи раніше у «Нескінченній історії» про це не йшлося. А може, Атрею просто не помітив напису?

Утім, тепер це не мало значення. Значення мало те, що ці слова містять дозвіл (ба навіть закликають його) робити все, що заманеться.

Бастіян наблизився до стіни із Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница різнобарвних мерехтли­вих заростей, щоби подивитися, чи зможе він якось звідси вибратися, і дуже зрадів, виявивши, що ці зарості легко, наче завіса, відхиляються набік рукою - без найменшого зусилля. А тоді вийшов із шатра.

Поступовий, нечутний, але водночас нестримний ріст нічних рослин весь цей час тривав далі, отож Перелин роз­рісся настільки, що став виглядати наче якийсь первоздан­ний праліс - хащі, де ще ніколи не ступала людська нога; пуща, якої - до Бастіяна - ще ніколи не бачило людське око. Масивні стовбури дерев уже стали такі, як дзвіниці, - і за­ввишки, і завтовшки; одначе вони безперестанку росли собі далі. Подекуди ці велетенські мерехтливі Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница колони, які ви­промінювали молочно-матове світло, стояли одна коло од­ної так близько, що прослизнути між ними було вже майже неможливо. Але насінини все одно падали і падали - оси­палися рясним іскристим дощем.

Проходячи попід осяйним склепінням цього лісу, Бас­тіян спершу намагався не наступати на паростки і пагони юних рослин, які світилися і жевріли біля його ніг, та неза­баром виявилося, що це йому не вдасться, адже не залиши­лося жодної п’яді землі, звідки б хоч щось та й не пророста­ло. Відтак він пішов собі далі, не турбуючись долею проро­слих зерняток і стеблин Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница, на які йому таки доводилось на­ступати, насилу продираючись поміж деревами.

А ще Бастіян ішов - і насолоджувався своєю вродою. Те, що тут не було нікого, хто міг би помилуватися його зо­внішністю, ніскілечки його не бентежило. Навпаки, він на­віть тішився, що може порадіти на самоті. Тепер йому ніт­рохи не хотілося, щоби ті, хто досі над ним насміхався, змі­нили своє ставлення; він уже не бажав, аби вони захоплю­валися ним. Тепер уже ні. Він думав про них мало не зі співчуттям.

У цьому лісі, що не знав зміни пір року, де не було ані дня, ані ночі Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница, плин часу відрізнявся від того, до якого звик Бастіян, та й час як такий був цілком іншим. Тож хлопець не мав поняття, як довго триває ця його прогулянка. Пос­тупово Бастіянова радість від того, що вів став таким врод­ливим, трохи змінилася, зробилася трохи іншою, не такою, як на початку. Ні, він не став менш щасливим, просто йому почало здаватися, що так і повинно бути. Що він завжди був красенем: так було завжди, нічого іншого він ніколи і не знав.

На це була своя причина, про яку Бастіянові судилося довідатися лише набагато пізніше, а зараз він про неї навіть ве Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница догадувався. Отримавши в дарунок вроду, він почав пос­тупово забувати, що колись був опецькуватим і клишоно­гим.

Та навіть якби він постійно пам’ятав про свою колись незугарну зовнішність, зараз це вже не мало майже ніякого значення. Крім усього іншого, забування минулого відбу­валося геть непомітно. І коли Бастіянові неприємні спогади остаточно розвіялися, на їхнє місце прийшла упевненість, що він усе своє життя був красивим - таким, як тепер. Від­так він перестав думати про те, що хотів би бути вродли­вим, адже навіщо прагнути того, що у тебе вже й так є.

Одначе усвідомииши, що він красивий, Бастіян Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница відчув у глибині душі якесь невдоволення, в ньому прокинулося нове бажання. Бути всього лише гарним - ні, це не так важ­ливо, це не може бути метою! Він захотів бути дужим, си­льнішим від усіх. Найдужчим!

Отак він ішов і йшов собі лісом Перелином - усе далі й далі, аж доки не зголоднів. Відчувши голод, Бастіян зірвав - спершу тільки з одного дерева, але потім і з другого, і з третього - плоди дивовижної форми, до всього, вони ще й світилися. Не знаючи, чи їстівні вони, хлопець обережно покуштував. Зайве казати, як страшенно зрадів Бастіян, коли виявилося, що вони не просто їстівні, а Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница й невимовно смачні: декотрі - терпкуваті, інші - медвяно-солодкі, ще інші - ледь гіркаві, він їв - і йому хотілося ласувати ще і ще. Ідучи, він зривав плід за плодом, насолоджувався, сма­куючи їх, і водночас відчував, як у його тіло вливається ди­вна, чудесна сила.

Тим часом мерехтливий підлісок довкола нього став густим та непролазним і оточив Бастіяна щільною стіною. До того ж, із дерев звисали якісь різноманітні ліани, якесь повітряне коріння, вони переплітались із заростями трав і кущів. Бастіян прорубував собі шлях ребром долоні, і хащі розступалися, наче від ударів мачете. Та щойно він прохо­див, вузенька просіка за ним відразу ж Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница змикалася - так, ніби її ніколи і не було. Хлопцеві вдалося пройти ще трохи, як нараз шлях йому загородила ще одна стіна. Цього разу то були дерева-велетні; вони росли одне коло одного зовсім впритул, між ними не було видно ні щілини, ані шпарки.

Що тут лишалося робити Бастіянові? Він простягнув руки і розхилив два могутні стовбури, але щойно він про­брався крізь цю щілину, стовбури дерев безгучно зімкнули­ся!

У Бастіяна вирвався крик тріумфу.

Він побачив, що має владу над пралісом!

Якийсь час вів розважав себе тим, що йшов напролом крізь зарості, наче той слон, який відгукнувся на поклик Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница. Сили у нього не меншало, він не мусив зупинятися, щоби перевести дух, йому не кололо в боці, не калатало серце, він навіть не впрів.

Нарешті відчув, що вже досить. Йому захотілося пог­лянути на Перелин, на свої володіння, згори, щоби з’ясувати, як задалеко розлігся цей праліс.

Отож Бастіян подивився вгору, поплював собі на руки, схопився за першу-ліпшу ліану і почав підніматися по ній, без жодного зусилля, як циркачі-акробати, навіть не допо­магаючи собі ногами. На якусь мить йому невиразно при­гадалися шкільні уроки фізкультури, коли він - на преве­лику втіху всього класу - лантухом повисав на линві чи Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница те­ліпався в самісінькому низу. Згадавши ці давно минулі ча­си, він усміхнувся. От заціпило би однокласників, якби во­ни побачили його тепер! Вони заздрили б йому і пишалися б ним, а він би на них не зважав.

Ані разу не спинившись, щоби перепочити, він нарешті дістався до гілляки, з якої звисала ліана, вибрався на неї і вмостився верхи. Гілляка була грубезна, як бочка, зсереди­ни вона світилася червонуватим світлом. Бастіян обережно звівся на ноги і, балансуючи руками, рушив по ній у бік стовбура. Тут, на цій гілляці, як і на землі, дорогу йому за­ступали густі хащі Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница тонших ліан та інших витких рослин, але він легко зумів пройти.

Навіть тут, нагорі, стовбур був такий товстий, що й п’ятеро чоловіків не змогли б обхопити його руками. Гілка, яка стирчала зі стовбура трохи вище, простягаючись в ін­ший бік, звідси здавалася недосяжною. Отож Бастіянові довелося підстрибнути, вчепитися за повітряний корінь, розгойдатися на ньому, і тільки тоді, потужним стрибком, хлопець зміг дістатися горішньої гілляки. З неї перебрався на ще вищу. Тепер він опинився ген у міжвітті, в кроні, від землі його відділяли щонайменше сто метрів, але мерехт­ливе листя, ліани і гілки не дозволяли побачити, що Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница там унизу.

Допіру коли Бастіян піднявся ще вище, то в одному мі­сці, то в іншому серед листя почали відкриватися просвітки і прогалини, які давали змогу бодай трохи роззирнутися. Проте незабаром йому довелося зупинитися: видряпува­тись на самісінький вершечок дерева стало по-справжньому важко, тому що гілок поменшало. Врешті-решт, коли він уже майже досягнув верхівки, йому довелося зупинитися, бо тут не було нічого, за що б вхопитися, лише голий, глад­кий стовбур. Незважаючи на таку висоту, завтовшки він був як телеграфний стовп.

Бастіян подивився вверх - і побачив, що цей стовбур-стебло закінчується велетенською темно-червоною квіткою: вона яскраво світилася на відстані Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница приблизно ще двадцяти мет­рів. Тоді він глянув вниз - і зрозумів, що не знає, як тепер звідси злізти. Відтак вирішив і далі дертися догори, бо тут, де він тепер увяз, залишатися не хотілося. Отож він обхо­пив стовбур руками й ногами - і поліз по ньому, як акробат. Стовбур-стебло похитувався з боку на бік і вгинався, наче билина на вітрі.

Нарешті Бастіян опинився безпосередньо під квіткою, яка нагадувала величезний тюльпан. Йому вдалося проп­хати руку поміж пелюстками і трохи їх розсунути. Таким чином він дістав точку опори. Далі він ще більше розсунув пелюстки, підтягнувся - і опинився всередині квітки.

Якусь Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница мить Бастіян лежав непорушно, відсапуючись, проте тут-таки підвівся і визирнув понад краї пелюсток, розглядаючись навсібіч, наче марсовий із «воронячого гні­зда» на корабельній щоглі.

Те, що він звідти побачив, неможливо описати ніякими словами!

Рослина, в чиїй квітці він стояв, була однією з найви­щих у цілих джунглях, отож його погляд сягав дуже дале­ко. Над Бастіяном усе ще розлягалася оксамитова пітьма нічного неба. Це було небо без зірок, зате під ним - аж у безконечність - простягся Перелин, весь у такій мерехтли­вій грі барв, що хлопець не годен був відірвати від нього очей.

Бастіян простояв так доволі довго, вбираючи Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница в себе, всотуючи це фантастичне видовище. То було його право! Йому вдалося! Він зміг! Він створив Перелин - і запанував над Перелином.

І знову його переможний крик пронісся над світло- сяйними джунглями.

А тим часом нічні рослини і далі розросталися і буяли: безшелесно, потаємно і нестримно.

XIV.

ҐОАБ, ПУСТЕЛЯ БАРВ

ББ

велетенській червоній квітці, нарешті виспався і розплю­щив очі. Він знову побачив над собою оксамитово-чорне ні­чне небо. Потягнувшись, хлопець задоволено відчув, що в його тілі струменить чудесна, дивовижна сила.

І знову, цілком непомітно для нього, в ньому відбулася зміна. Його заповітна мрія - стати сильним - нарешті здій­снилася.

Підвівшись і Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница визирнувши понад пруг велетенської кві­тки, він виявив, що Перелин, вочевидь, поступово перестає рости. Доки він спав, Нічний Ліс майже не змінився. Бас- тіян не знав, що навіть і це пов’язано зі сповненням його бажання; отож, він став сильним, тобто мрія збулася, і вод­ночас затерлися його спогади про колишні слабкість і нез- ґрабність. Він став вродливим і дужим, але цього йому те­пер було замало. Йому здалося, Що це - недостатньо муж­ньо. Бути наділеним силою і красою - це якось надто мані­рно, надто вибагливо; воно чогось варте тільки тоді, коли ти ще й загартований Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница і витривалий, наче спартанець. Як Атрею.

Однак у ньому розкішному різнобарвному лісі, серед квітів, які світяться кольоровими вогниками, де для того аби насититися, треба всього лише простягти руку і зірвати плід, стати спартанцем майже неможливо.

На сході, над виднокраєм Перелину, зажевріли перші промені світанку; вони були ніжно-перламутроаі. І що бі­льше розвиднювалося, то стрімкіше блякнуло мерехтіння нічних рослин.

- От і добре, - сказав Бастіян, звертаючись сам до себе, - бо я вже подумав, що тут узагалі ніколи не настає день.

Він сидів у чашечці квітки і розмірковував, що тепер робити. Чого йому хочеться? Злізти вниз і знову йти далі? Звісно, він володар Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница Перелину, отож може прокладати собі шляхи, як заманеться. Він міг би ходити тут днями, міся­цями, ба навіть роками. Джунглі неозоро великі, він міг би блукати ними до кінця життя, та так ніколи з них і не виб­ратися. Нічні рослини Перелину невимовно прекрасні, але Бастіян знав, що йому потрібне зовсім не це. Ось якби він зумів перебрести пустелю - то була б зовсім інша річ. Та ще якби це була найбільша пустеля Фантазії! Ось чим дійсно можна було б пишатися!

Тої ж таки миті він відчув, як цілою велетенською рос­линою струсонуло. Стовбур-стебло різко нахилився, пролу­нали якісь Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница дивні хрускіт і тріск. Бастіянові довелося міцно триматися, щоби не викотитися з квітки, яка перехилялася все більше і більше, а тоді завмерла. Бастіян знову подиви­вся на Перелин - і вжахнувся. Нічний Ліс неймовірно змі­нився.

Зійшло сонце й освітило картину страхітливого спус­тошення і суцільної руйнації. Від велетенських нічних рос­лин мало що залишилося. Швидко, набагато швидше, ніж виросли, під палючим промінням сонця вони блискавично трухлявіли, перетворюючись на порох, на дрібнесенький кольоровий пил. Подекуди ще стирчали пеньки окремих велетнів-дерев, але і вони розпадалися, осідаючи та осипа­ючись, немов башточки і вежі замків із піску, коли ті виси­хають Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница на сонці. Усе це діялося майже блискавично. Остан­ньою вцілілою була рослина, що в її квітці сидів Бастіян. Та коли він, щоби не випасти, спробував ухопитися за одну з пелюсток, вона розсипалася під його руками і розвіялася на вітрі хмаркою пороху. Щойно тепер, коли вже ніщо не пе­решкоджало дивитися на землю, Бастіян зрозумів, на якій запаморочливій висоті опинився. Хлопець не мав бажання сторчголов полетіти вниз - упасти, ризикуючи скрутити собі в’язи, отож вирішив, що треба спробувати злізти.

Обережно, уникаючи кожного зайвого поруху, він виб­рався із квітки й обережно сів верхи на стебло, яке тепер було Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница вигнуте дугою, наче вудилище. Та щойно він перебра­вся на стебло, квітка опала - і, вже у падінні, перетворила­ся на хмарку червоного піску.

Надзвичайно обережно просувався Бастіян стовбуром рослини додолу. Хтось, може, й не витримав би, побачив­ши, що це за висота, і, охоплений панікою, зірвався б униз, але Бастіян тепер уже не знав, що таке паніка і запаморо­чення, в нього були залізні нерви. З іншого боку, він розу­мів, що від найменшого необережного руху рослина може зламатися. Небезпека змусили його цілковито з • середи- тися, відтак просувався він надзвичайно повільно.

Нарешті Бастіян дістався до місця, де стовбур спершу став Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница випрямлятися, а потім і зовсім вирівнявся. Він обхо­пив його руками і почав неквапно зісковзувати вниз. Кіль­ка разів його обсипало різнобарвним пилом і піском. Біч­них гілок уже не було, навіть найменші сучки негайно роз­валювалися, тільки-но Бастіян пробував скористатися ни­ми як опорою. Що далі вниз, то стовбур товщав, і незабаром його вже неможливо було обхопити. Але Бастіян усе ще був дуже високо над землею - так високо, немов на дзвіниці. Він зупинився, щоби подумати, як же злазити далі.

Однак розмірковувати вже не було сенсу. Велетенський стовбур раптом здригнувся. Те, що ще залишалося від стов­бура, переламалося Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница, утворивши шпичастий стрімчак, з якого Бастіян скотився - сторчголов, кілька разів крутону­вшись у повітрі, аж доки врешті-решт не опинився внизу. Хмара кольорового пилу й піску, що полетіла вслід, почала його засипати, але він якось виборсався на волю, витрусив пісок із вух та з одягу і кілька разів сплюнув пилюку, що набилася в рот. А тоді розгледівся довкола.

Те, що відкрилося його очам, не могло не вразити: пі­сок, що оточував його зусібіч, постійно переміщався, пере­буваючи у повільному безупинному русі. Він то крутився у дивовижному вихорі, то перетікав, то ніби повзав туди- сюди, збираючись у дюни різної висоти - часом Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница більші, а часом менші. Особливістю цих дюн було те, що вони могли утворюватися яких завгодно розмірів, але незмінно однієї барви. Блакитний пісок збирався в блакитні горби, зелений - у зелені, а фіолетовий - у фіолетові. Перелин зник, перет­ворившись на пустелю, але яку пустелю!

Бастіян видряпався на пурпурову дюну і глянув навк­руги. Скрізь, куди сягав зір, виднілися самі лише піщані пагорби, а за тими пагорбами - ще і ще, і ці піщані пагорби були всіх кольорів, які тільки можна собі уявити, і кожна дюна мала свій власний неповторний відтінок, який більше ніде не повторювався. Біля пурпурової дюни знаходилася кобальтово Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница-синя, друга була шафраново-жовта, позаду яск­ріла карміново-червона, ще далі - індигова, яблучно- зелена, небесно-голуба і блаватна, помаранчева, персиково- рожева; була дюна кольору суданської мальви, а за нею - бірюзово-блакитна, бузкова, кольору зеленого моху, рубі­ново-червона, шоколадно-брунатна, теракотово-червона, кольору охри і морської води. І так - тисячобарвно - далі й далі, від обрію до обрію, доки сягало око. Струмки золотого і срібного піску текли поміж пагорбами, розмежовуючи ба­рви.

- Це, - проказав Бастіян голосно, - Ґоаб, Пустеля Барв! Сонце піднімалося все вище і вище, і спека ставала просто- таки вбивчою. Повітря над різнобарвними дюнами почало дрижати, Бастіянові зарябіло Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница в очах, і раптом він зрозумів, що його становище справді поважне*.

В цій пустелі залишатися не вільно, це очевидно. Якщо він не зуміє вибратися звідси, і то чимшвидше, йому кі- * серйозне

нець.

Мимоволі він охопився за Знак Дитинної Царівни у се­бе на грудях, сподіваючись, що той стане йому дороговка­зом. А тоді вирушив у дорогу - рішуче і сміливо.

Він ішов то піднімаючись, то спускаючись, перебирався з дюни на дюну, - годину, дві, три... Він поволі просувався уперед, тільки уперед, не бачачи нічого, крім дюн, а за ни­ми - наступних дюн, а далі були ще дюни, знову і знову, ще і ще Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница... Весь час мінялися тільки барви. Серед цих піщаних пагорбів Бастіянова чудесна сила не могла йому ані допо­могти, ані чимось зарадити, адже величезні відстані у пус­телі не здолати самою лише міццю. Розжарений, нестерпно гарячий пісок струменів на нього пекельним жаром, яким вже майже неможливо було дихати. Язик прилипав до під­небіння, з обличчя градом стікав піт.

Сонце перетворилося на вогненну кулю посеред неба. Воно стояло в самісінькому зеніті вже доволі довго і начеб­то непорушно. Цей день у пустелі тривав так само довго, як і ніч у Перелині.

Бастіян ішов далі й далі - безперестанку, без перепочи­нку. Очі йому пекли Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница, а в роті так пересохло, що язик, зда­валося, перетворився на шматок зашкарублої шкіри. Але хлопець не здавався. Його тіло страшенно зневоднилося і вихудло, а кров у жилах так загусла, що насилу текла. Та все ж Бастіян рухався уперед, поволі й уперто, крок за кро­ком, без поспіху, але й не зупиняючись, як досвідчені кочі­вники - жителі пустель. Він не зважав на спрагу, від якої знемагало його тіло. У ньому прокинулася така залізна во­ля, внутрішня сила такого гарту, що відтепер хлопця не могли злякати ані найтяжча втома, ні найстрашніші поне­віряння.

Він думав про те, як Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница швидко колись до нього приходила зневіра. Як він розпочинав сотні справ - а тоді кидав їх, зі­ткнувшись із першими-ліпшими труднощами. Раніше він постійно переймався своїм харчуванням, страшенно боявся захворіти, боявся відчути біль. Але тепер це залишилося далеко позаду.

Перетнути з кінця в кінець Ґоаб - Пустелю Барв, прой­ти шляхом, що його оце зараз долав Бастіян, до нього не наважувався ніхто, та й після нього ніхто і ніколи на це не наважиться.

І водночас, можливо, ніхто і ніколи так і не довідається про його подвиг.

Ця остання думка ледь засмутила Бастіяна. До того ж, її ніяк не вдавалося спекатися. Все Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница вказувало на те, що Пу­стеля Барв така неймовірно велика, що йому до кінця жит­тя не вдасться дістатися до її краю, Але думка про те, що йому, попри всю його витривалість, рано чи пізно доведеть­ся тут-таки і сконати, не викликала в Бастіяна жодного страху. Він прийме смерть спокійно і з гідністю - так, як умирають мисливці з племені Атрею. Та позаяк ніхто і ні­коли не наважиться заглибитися в цю пустелю, то ніхто й не розповість про загибель Бастіяна. І про це не знатимуть ні у Фантазії, ні у світі людей. Удома його вважатимуть зниклим Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница безвісти - так, ніби він ніколи не бував ні у Фанта­зії, ні в пустелі Ґоаб.

Та поки він, отак собі ідучи, розмірковував про всяку всячину, йому зненацька спала на думку ще одна вельми цікава річ. «Але ж, - сказав він собі, - але ж ціла Фантазія описана в книжці, яку написав (і далі пише) Старець Із Ма­ндрівної Гори, - у «Нескінченній історії». А ця книжка як­раз і є «Нескінченною історією» - він же сам читав її на го­рищі. Значить, можливо, все, що він пережив, у цю мить уже також написано в цій книжці. І цілком може статися, що одного чудового Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница дня «Нескінченну історію» візьме до рук іще хтось, хтось інший. Може навіть, отой «хтось ін­ший» вже, в оцю ось мить, читає «Нескінченну історію».

Значить, треба дати тому «комусь іншому» знак. Цікаво, чи існує така можливість?

Піщаний горб, на якому, власне, стояв Бастіян, був ультрамариново-синього кольору. Позаду, відокремлена всього лише маленькою улоговинкою, лежала вогненно- червона дюна. Бастіян пішов туди, набрав повні пригорш- ні червоного піску і поніс його до синьої дюни. Насипав на бічному схилі довгу лінію - і повернувся назад, зачерпнув червоного піску, пішов, насипав - і знову повернувся, і зно­ву, і знову. Минуло трохи часу - і на синьому тлі виразно Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница окреслилися три великі червоні літери:

Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 2 | Нарушение авторских прав


documentaotxejh.html
documentaotxltp.html
documentaotxtdx.html
documentaotyaof.html
documentaotyhyn.html
Документ Сканування, розпізнавання тексту, оформлення, коментарі — НЕЫТАИ-ИЛМТЕР Усі зауваження і пропозиції щодо електронної версії книги надсилайте на адресу hentaihunter@ukr.net Якщо вам сподобався твір, 12 страница